ДО́КІВ

До́ків нар. = Докіль. Доків була я в мамочки, куди йшла, — співала. Гол. I. 122. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 413.