ГУП!
Гуп! меж. для выраженіи глухого звука отъ паденія и удара, глухого топота. Як стане молотити, то все ціпом гуп, гуп! Рудч. Ск. І. 56. Гуп його кулаком у спину!
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 340.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ГУ́ПАЛКА, КИ, →← ГУНЯ́ТИ, НЯ́Ю, ЄШ,