ТІСНІСІНЬКО

Тіснісінько нар. Совсѣмъ тѣсно. Шейк. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 266.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ТІСНІСІЧКИЙ, А, Е. →← ТІСНІСІНЬКИЙ, А, Е.

Смотреть что такое ТІСНІСІНЬКО в других словарях:

ТІСНІСІНЬКО

Присл. до тіснісінький.

ТІСНІСІНЬКО

див. тісно

ТІСНІСІНЬКО

Присл. до тіснісінький.

T: 128