РОЗЦІПИТИ

Розціпити См. Розціпляти. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 61.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

РОЗЦІПЛЯТИ, ЛЯ́Ю, ЄШ, →← РОЗЦІНУВАТИ, НУ́Ю, ЄШ,

Смотреть что такое РОЗЦІПИТИ в других словарях:

РОЗЦІПИТИ

недок. розціплювати, розціпляти, док. розціпитидив. розчіпляти

РОЗЦІПИТИ

РОЗЦІ́ПИТИ див. розці́плювати.

РОЗЦІПИТИ

див. розціплювати.

РОЗЦІПИТИ

【完】 见 розціплювати

РОЗЦІПИТИ

розці́пити дієслово доконаного виду

РОЗЦІПИТИ

див. розціплювати.

РОЗЦІПИТИ

сов. от розціплювати

T: 162