РАНКОМ

Ранком нар. Утромъ. Я тоє терно ранком посічу, я до матюнки орлом полечу. Чуб. V. 754. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 5.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

РАНКУВАТИ, КУ́Ю, ЄШ, →← РАНКОВИЙ, А, Е.

Смотреть что такое РАНКОМ в других словарях:

РАНКОМ

ВРА́НЦІ (УРА́НЦІ) (у ранковий час), ЗРА́НКУ, РА́НКОМ, РА́НО, ЗРА́ННЯ, ЗАРА́ННЯ, СПОЗАРА́НА, СПОЗАРА́НКУ, СПОЗАРА́ННЯ, ЗАРА́НІ розм., ПОРАНЕ́НЬКУ розм.,... смотреть

РАНКОМ

прислівникутромвід слова: ранок(кого/чого)імен. чол. родучастина доби після ночіутро сущ. ср. рода¤ добрий ранок -- доброе утро ¤ з самого ранку -- ран... смотреть

РАНКОМ

РА́НКОМ, присл.Те саме, що вра́нці.Ранком сизий туманець прикривав той шлях своєю запоною (Панас Мирний);Ранком у сірій млі вантажимось на корабель (Ю.... смотреть

РАНКОМ

【副】 早上; 口 清早Сьогодні ранком 今震, 今天早上

РАНКОМ

присл. Те саме, що вранці.

РАНКОМ

пр., ВРАНЦІ, РАНО, рано-вранці, поет. рано-пораненьку, ок. на ранок; (раннім) ІД. на світанні.

РАНКОМ

Ра́нком, присл.

РАНКОМ

див. рано

РАНКОМ

ра́нком прислівник незмінювана словникова одиниця

РАНКОМ

In the morning

РАНКОМ

присл. Те саме, що вранці.

РАНКОМ

Ранкам

РАНКОМ

нар. утром, разг. поутру

РАНКОМ

зранку, вранці

РАНКОМ

ранкам

РАНКОМ

ранкам

T: 123