НАВБА́КИР
Навба́кир нар. Навыворотъ, наоборотъ. Вони прийняли мої слова як раз навбакир.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 467.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
НАВБА́Ч →← НАВБІ́ЛЬШКИ