КЛОБУЧІ

Клобучі мн. Валенки. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 252.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

КЛОБУЧАНИЙ, А, Е. →← КЛОБУКАРЬ, РЯ,

T: 88