ЗАДИ́ХЛИВИЙ
Зади́хливий и зади́шливий, а, е. Удушливый (о человѣкѣ). Вх. Лем. 415. Желех.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 35.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ЗА́ДКИ →← ЗАДИ́ХАТИСЯ, ХАЮСЯ, ЄШСЯ,