ДОКАЧА́ТИ

Докача́ти См. Докачувати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 413.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ДОКА́ЧУВАТИ, ЧУЮ, ЄШ, →← ДОКАТА́ТИ, ТА́Ю, ЄШ,

Смотреть что такое ДОКАЧА́ТИ в других словарях:

ДОКАЧА́ТИ

ДОКАЧА́ТИ див. дока́чувати. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 351.... смотреть