ГУРМАНО́М

Гурмано́м, нар. Кучей, толпой. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 341.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ГУ́РМОМ →← ГУРМА́НКА, КИ,

T: 59